Чоловіча та жіноча зрада: особливості, відмінності у ставленні, причини і способи виправлення ситуації

Ми вже обговорювали, що в природі так влаштовано, що чоловік має, а жінка віддається. І це дійсно так. Звідси популярна колись у чоловіків ідея, що оскільки володіти можна багатьма, а належати одному, то чоловіча полігамія – це явище природне, боротися з нею протиприродно, відповідно і жіноча моногамія – питання вирішене. Знову ж горезвісна еволюційна місія «запліднити якомога більше самок» – хіба що на плакат її не завдали. . . Коротше, типу, мужикам можна ходити «наліво», а жінкам – ні-ні.

Не будемо зараз розбирати еволюційні механізми, а то можемо у своїх міркуваннях прийти до думки, що раз жінка покликана продовжити рід самого сильного і прогресивного самця, то для неї логічно кидати колишнього партнера як тільки зустріне більш «породистого» чоловіка.

Отже, повернемося до союзу чоловіка і жінки.

Сприйняття зради у жінок і чоловіків

Жінки: Сім’я передбачає відповідальність та прийняття. Треба розуміти, що жінка, погоджуючись на союз з чоловіком як би довіряє йому себе і своїх майбутніх дітей. На рівні підсвідомості у нас з первісних часів залишається страх не вижити, особливо великі ризики у період вагітності та годування немовляти, тому довіра до партнера для жінки – це екзистенціальна, тобто життєва потреба. Якщо партнер зраджує (а зрада – це зрада), то для жінки буквально валиться світ!

Чоловіки: З чоловіком справа йде інакше. Спробуйте запропонувати чоловікові комусь довіритися. Не просто довіряти, а саме довіритися на 100%. Які почуття він відчуває? Це буде палітра від збентеження до манії переслідування. Йому взагалі незрозуміло як можна комусь довіритися, це поняття не з його репертуару. Він може довіряти, покладатися, покластися, але не довірятися.

Тому і фізичну зраду не сприймає як зраду. З точки зору більшості змінили чоловіків він «нічого такого не зробив» і йому можна довіряти, якщо він не пішов з сім’ї.

Причини зрад

М: Якщо не говорити про виникла любові, то чоловік йде на зраду з причини фізіологічної потреби – брак сексу або просто гормон в голову вдарив, не вистачило сил упоратися, можливо був під впливом алкоголю або адреналіну. Або з причини психологічної щоб відповідати прийнятим критеріям типу «Будь мужиком! », переконати себе, що він ще ого-го і дещо може, або просто вплутується в сексуальні ігри від нудьги, від нестачі вражень і яскравих переживань.

Ж: Жінки рідко йдуть «наліво» від сексуального голоду. Якщо жінка змінила партнера, то це або політичний акт або «крик душі» – спосіб підвищити самооцінку «я приваблива і ще можу подобатися». Буває, що вона така вимучена «немужественностью» партнера, що вирішила «пуститися у всі тяжкі». Можливо, намагалася принизити партнера, помститися або привернути до себе увагу. Іноді жінки таким способом роблять крок до розриву, боячись, що слова не спрацюють, а факт зради вже не скасувати, тому обидві сторони легше погодяться на розставання.

Як пояснюють собі причину зради і кого звинувачують

Чоловіки причину жіночої зради автоматом списують на технічні моменти: у суперника орган більше, техніка сексу краще, він може довше, частіше, з ним у неї більше оргазмів і т. п. То є чоловік цю ситуація розглядає в парадигмі «він програв іншому самця». Йому і в голову не приходить, що причина психологічного порядку. Чоловік завжди звинувачує у зраді жінку, мовляв, зволіла йому іншого.

Жінка ж часто звинувачує не чоловіка, а коханку. Пам’ятаєте «красива і смілива дорогу перейшла». Мовляв, чоловік «слабкий на передок», а підступна суперниця взяла його за вуздечку і забрала у своє стійло. Втім, жінка знаходить виправдання чоловікові тільки у тому випадку, якщо хоче зберегти відносини. В іншому випадку жінка розчаровується в чоловікові, списує негідну поведінку на його початкову «гнилість»

Як поводитися якщо факт зради став відомий

Якщо розставання не входило у ваші плани, то дайте партнерові привід виправдати вас і пробачити.

Жінці рекомендується представити себе жертвою: якби ти знав, чому я пішла на це, мені було самотньо, це сталося без моєї згоди він мене змусив.

Чоловікам радимо підтримувати версію, що винна розлучниця: біс поплутав, був п’яний, це вийшло випадково – мені потрібна тільки ти, цього більше ніколи не повториться»

А головна порада – любіть один одного і не зраджуйте!

Різниця в чоловічій та жіночій зраді: психологічні особливості та шляхи до прощення

Зрада завжди стає випробуванням для будь-яких стосунків, незалежно від того, хто саме пішов “наліво” – чоловік чи жінка. Проте, реакції на зраду у чоловіків і жінок значно відрізняються, і це пов’язано не лише з соціальними нормами, але й з глибоко закладеними психологічними особливостями. Важливо розуміти ці відмінності, щоб правильно оцінити ситуацію і прийняти зважене рішення про майбутнє стосунків.

Чоловіки часто сприймають зраду своєї партнерки як особисту поразку, фокусуючись на фізичних аспектах. Вони схильні шукати причини в технічних моментах, порівнюючи себе з суперником. Для них зрада означає, що вони програли інший чоловік, і цей факт глибоко ранить їхню самооцінку. Чоловік рідко замислюється про психологічні причини зради жінки, часто просто не усвідомлюючи, що вони можуть бути ключовими.

Жінки ж, навпаки, частіше звинувачують у зраді не чоловіка, а його коханку, бачачи в ній основну причину розладу. Водночас, якщо жінка хоче зберегти стосунки, вона може виправдовувати свого партнера, знаходячи в ньому якості, які роблять його вартим прощення. У той же час, коли жінка вирішує, що стосунки більше не мають сенсу, вона списує зраду на особисті недоліки чоловіка, що підкреслює глибокий розрив між ними.

Коли зрада стає відомою, важливо правильно реагувати, якщо є бажання зберегти стосунки. Жінкам може допомогти роль “жертви”, яка пояснює свою зраду відчаєм або самотністю, а чоловікам – звалювання провини на розлучницю і впевненість у тому, що це більше ніколи не повториться. Головне – пам’ятати, що взаємна повага і любов можуть подолати будь-які труднощі, якщо обидві сторони готові працювати над відновленням довіри.

Врешті-решт, зрада – це не тільки кінець, але й потенційний початок нових, більш глибоких і міцних стосунків, якщо партнери зможуть знайти в собі сили для прощення і взаєморозуміння.